«Цікава річ — робити неможливе».
Волт Дісней

Майже кожен, хто щось чув про йогу, але ніколи не відвідував заняття, уявляє її як щось недосяжне, надможливе і «не для мене». Усвідомлення мети та мотивації в практиці йоги, як і в будь-якій іншій справі, є ключовим принципом. Від мети залежить результат навіть одного й того ж дійства. Тому у всіх видах йоги величезне значення приділяється філософії, моральним і етичним аспектам — щоб правильно сформувати і поставити цілі занять.

У класичному тексті «Йога-Сутра» Патанджалі цілі практики викладені в цілій главі — «Про зосередження». У ній також згадуються перешкоди до досягнення цієї мети.

Найвищою метою практики є САМАДХІ — ЗОСЕРЕДЖЕННЯ. Згідно з Вʼясою (IV ст. н.е.), самадхі — це базова властивість свідомості, яка проявляється на всіх рівнях її функціонування. Патанджалі (II ст. до н.е.) коротко і змістовно визначає ціль йоги у «Йога-Сутрі»: “YOGA CНITTAVRTTI NIRODHAH” — «Йога — це зупинка неконтрольованої діяльності свідомості».

«Щоб пізнати істинну реальність, звернися до власної свідомості». [«Тибетська йога пізнання розуму»]

«Йога — це здатність абсолютного контролю свідомості». [Буаншо Б.]

«Йога — це стан повної інтеграції самосвідомості, в якому людина усвідомлює і керує усіма своїми виявами на всіх рівнях буття». [А. Сідерський]

Згідно з філософією йоги, людина має чотири основні цілі життя: дхарма, артха, кама і мокша.

• Дхарма — обов’язок, без якого неможливий духовний прогрес.
• Артха — добробут, що забезпечує незалежність і дає можливість займатися вищими цілями.
• Кама — задоволення життя, які можливі лише за умови здорового тіла.
• Мокша — звільнення. Просвітлена людина розуміє, що влада, багатство та насолоди минущі, і прагне піднятися над гунами природи.

Тіло — це обитель Брахмана, інструмент досягнення чотирьох життєвих цілей. Асани і пранаями очищують тіло і розум, мають захисну й цілющу дію, впливають на м’язи, кровообіг, ендокринну, нервову та інші системи, діють на всіх рівнях — від фізичного до духовного.

Мокша — нірвана, вічне буття у свідомості, щасті й мирі. Йога — це надійний і безпомилковий шлях до нірвани. Головна мета — звільнення духу від матеріальних прив’язаностей, перемога над неуцтвом. Усі інші здобутки йоги — містицизм, надздібності — є лише побічними ефектами.

Ріші прагнули до самопізнання, Бога, самадхі, щастя. Після Свамі Вівекананди багато мудреців Індії відвідували США. Їм було складно повністю передати йогу культурі, де навіть існування Бога ставилося під сумнів. Та асани прижилися як засіб оздоровлення, а медитація — як спосіб боротьби зі стресом.

Філософія йоги проголошує, що звільнення і щастя доступні кожному — незалежно від походження, статі чи релігії. Глибоко всередині ми це знаємо, але наш розум сумнівається. Тому мета йоги — не змінити світ, а змінити свій розум.

Коли егоїзм перестає бути рушієм дій, з’являється справжнє щастя. Страждаючи разом з іншими, ми розуміємо його суть. Служачи, ми пізнаємо щастя припинення страждань. Замість «Що дасть мені йога?» запитайте: «Як я можу служити?» Нехай любов веде вас. Коли любите те, що робите, розкриваються внутрішні можливості. Йога очищує розум. Головна перешкода — авідья, неуцтво щодо своєї істинної природи. Йога допомагає повернутися до джерела, звідки ми прийшли.

Свідомість — це і хімічний процес. Техніки йоги впливають на ендокринну систему, змінюють хімію мозку, розвивають психокінетичні здібності. Але прагнення до звільнення завжди було в нас.

З радості все створене, в радості живе, до радості повертається. — Тайттирія-упанішада (3.6.1)

Ми, західні люди,