Перш ніж говорити про йогу як вид спорту, варто коротко розкрити поняття «йога». Насправді йога настільки широка й глибока, що для повноцінного розкриття цього поняття потрібна окрема робота. Однак зупинимось на основних поняттях і цілях йоги.

Слово «йога» походить від санскритського кореня «юдж», що означає поєднуватися, сплітатися, залучатися, спрямовувати та концентрувати увагу з метою гармонійного розвитку. Йога — це Єднання. Йога — це мистецтво, яке приводить непослідовний і розсіяний розум до стану, в якому він здатен відображати дійсність і мислити узгоджено.

Йога — це не лише наука, не лише релігія, не лише спорт і не лише медицина. Йога — це водночас і наука, і релігія, і спорт, і медицина… — це єдність.

Часто можна почути про різні види або напрямки йоги (хатха, раджа, карма, бгакті), але насправді йога — одна. Так само як у всіх інших науках, у йозі також існує потреба в умовному поділі на складові: розділи, системи, пункти… Це потрібно для можливості вивчення предмета. Наприклад, в анатомії — наука про будову людського тіла — виділяють остеологію, артрологію, міологію тощо, а у фізіології — розділи про функції всіх органів і систем організму.

Традиційно навчання йозі відбувалося в усній формі від вчителя до учня. Існує безліч легенд, притч, містичних розповідей. Окремі частини вчення викладені в «Махабхараті» та «Упанішадах». Це було таємне знання, доступне не кожному. Його практикували державні діячі (брахмани), царі (махараджі).

Приблизно у II ст. до н.е. великий мудрець Патанджалі систематизував і виклав вчення йоги у «Йога-сутрах», які складаються з чотирьох глав: про найвище свідоме, про учнівство, про надздібності, про повне відречення і свободу. Система руху шляхом йоги складається з восьми рівноправних складових — Аштанга:

1. Яма — стриманість, обмеження, обуздання; включає п’ять заповідей, які встановлюють гармонійні стосунки з суспільством.
2. Ніяма — внутрішня та зовнішня чистота; п’ять правил.
3. Асана — сидяче положення тіла, тобто статичні пози, фізичні вправи йоги (їх налічується 8 400 000). Цей аспект є основою спортивної йоги.
4. Пранаяма — керування диханням.
5. Пратьяхара — контроль органів чуття.
6. Дхарана — зосередження.
7. Дх’яна — споглядання.
8. Самадхі — стан просвітлення.

Як неможливо уявити будь-яку науку без її розділів, так і в йозі всі складові важливі й рівноцінні. Усі якості, що виховуються через йогу, так чи інакше є корисними в інших видах спорту або діяльності людини.

Наукові відкриття щороку все більше обґрунтовують і доводять велич і мудрість стародавнього вчення. Майже в усіх країнах світу йога стає популярною й доступною для вивчення. Проводяться міжнародні конференції, семінари, фестивалі. Об’єднуються організації, федерації, асоціації. Відкриваються йога-клуби, заняття в фітнес-центрах, елементи йоги використовують у багатьох інших спортивних та оздоровчих напрямах.

Як результат практики йогічних вправ — уже з перших тижнів спостерігається покращення здоров’я, розумової діяльності, нервово-психічне урівноваження. Йога довела свою ефективність як система реабілітації та рекреації.

Одним із найкращих способів привернення уваги до здорового способу життя є спортивні змагання. Хоча багатьох дивує поєднання йоги й спорту, однак такий вид спорту існує і навіть проводяться міжнародні змагання. Це видовищний спорт, що демонструє поєднання сили і гнучкості, плавності й чіткості, зосередженості та розслабленості.

Багато елементів спортивної йоги схожі з елементами художньої гімнастики. Це не дивно — обидві системи виникли для фізичного й духовного розвитку. Наприклад, слово «гімнастика» походить від грецького «гімнос» — оголений, або ж мистецтво виконання вправ без одягу, що давало змогу якісно виконувати рухи.

Дуже важливим є існування ненасильницьких видів спорту: художня гімнастика, фігурне катання, спортивні танці, йога. Такі види спорту виховують силу духу, самодисципліну, мужність і водночас бережуть тіло.

Спорт має бути засобом, завдяки якому відбувається розвиток особистості, зміцнення сімей, гармонізація стосунків між людьми різного соціального стану, раси та віку.

У широкому значенні спорт охоплює змагальну діяльність, процес підготовки до неї, специфічні міжособистісні стосунки, що виникають на основі цього. Він задовольняє потребу в емоційному спілкуванні, сприяє міжнаціональному порозумінню.

Спорт є давнім елементом людської культури. Згадки про змагальні аспекти йоги трапляються в деяких йогічних текстах та легендах. Досі в Індії зберігаються стародавні зали для спортивної підготовки йогів.

Олімпійський, масовий і професійний спорт — це самостійні сфери. У професійному спорті головне — прибуток, у масовому — розвиток особистості та здоров’я. Саме таким і є йога-спорт.

Існує гіпотеза, що йогу до Індії принесли арії — переселенці з території сучасної України. Розкопки та символіка Трипільської культури підтверджують, що на цій території існували подібні практики. Орнамент, зображення людей і тварин, пози скелетів у похованнях — усе це свідчить про подібність культур. Це дає підстави вважати, що в слов’ян є генетична схильність до вчення йоги.

На сьогодні в Індії йога — популярний спорт. Щорічно проводиться національний турнір, а з 1991 року — міжнародні кубкові змагання з йога-спорту.

Існує думка, що брати участь у таких змаганнях можуть навіть не практики йоги, якщо мають гнучке тіло. Однак відсутність регулярних тренувань за методикою йоги не дозволяє досягти справжньої внутрішньої наповненості кожної асани. Саме це — ключ до перемоги. Крім того, змагальні правила враховують специфічні положення тіла, характерні лише для йоги.

Висновок:
Йога-спорт є унікальним явищем, яке поєднує стародавнє знання, духовний розвиток і сучасну фізичну культуру. Він не лише демонструє зовнішню досконалість тіла, а й формує внутрішню гармонію, яка є основою справжнього здоров’я й щастя.